КОМУНАЛЬНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КОМБІНОВАНОГО ТИПУ (ясла-садок) № 26 "СВІТАНОК" СЄВЄРОДОНЕЦЬКОГО ВІДДІЛУ ОСВІТИ

Сторінка логопеда

                                             Вчитель - логопед                                        Колєснікова Вікторія Вікторівна 

 

Напрямки роботи логопедичного кабінету ДНЗ

Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями які мають недоліки мовленнєвого розвитку.

Під час виховання дітей вчитель-логопед та вихователі розв’язують завдання, що визначені програмою «Дитина. Але основним завданням є корекція мовного розладу та розвиток аспектів мовлення.

Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда:

Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).

Складнання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною

Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.

Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.

Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.

Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.

Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.

Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда

виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;

готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;

визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;

працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;

відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;

ставить звук (різними прийомами та методами);

закріплює поставлений звук у складах;

автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв’язній мові;

проводить диференціацію звуків;

відпрацьовує граматичні форми.

Форми роботи

Фронтальні логопедичні заняття.

Підгрупові логопедичні заняття.

Індивідуальні логопедичні заняття.

Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

Форми взаємодії з батьками

Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

Оформлення тематичних папок «Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда» в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з’ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

«Домашні логопедичні зошити», які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв’язок між учасниками корекційного процесу.

Організаційно-методична робота:

обстеження усного мовлення вихованців ДНЗ ;

комплектування підгруп для логопедичних занять згідно мовних порушень;

оформлення необхідної документації логопедичного кабінету;

співпраця логопеда з вихователями груп;

Основні завдання логопедичної служби :

усунення різних порушень усного і писемного мовлення;

запобігання різним відхиленням мовленнєвого розвитку вихованців;

пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків;

розробка методичних рекомендацій, консультації для педагогів та батьків, щодо попередження та подолання вад мовлення у дітей;

самоосвіта;

оснащеність логопедичного кабінету;